Чомусь раніше я вважала, що від навчання не можливо отримувати задоволення та будь-які позитивні емоції. Але проблема була лише в тому, що я находилась не в тому місці й не відчувала себе собою! Мені ніколи не подобалося вчитись в школі, тяжко було зрозуміти матеріал без бажання і мотивації, с багатьма вчителями не могла знайти спільну мову, а з однокласниками взагалі щось не складалось. Я начебто запрограмувала себе, що від навчання немає нічого приємного, я не здатна на щось корисне. І на жаль більшість дітей та підлітків потрапляли в таку ж ситуацію і я добре їх розумію. Чесно, я не переймалась ні про що, до того моменту коли моя старша сестра запропонувала піти до коледжу.
І перші дні відкритих дверей були як раз в ХКТЕК. Так одразу в яблучко! Роззявивши рота та прислухаючись я пильно вдивлялась в коледж, який же він був гарний! Мабуть, найбільш, що мене вразило і зачепило це те як викладачи з захопленням розповідали про наш коледж, як по їх очах було видно, що вони справді закохані в це місце. Коли сестра сказала, що може відправити мене на підкурси, хотілось плакати від радості. В той момент я і схопила цю мотивацію, це бажання досягати.
Осінь, субота і перший день під курсів, перша пара математика і найперше знайомство яке почалось просто зі сміху. І в той момент я навіть не могла уявити, що це тільки початок. Вчителя на під курсах в мене повірили. Я ніколи не забуду слова підтримки Аліни Михайлівні біля дошки, та неймовірні пари з Тамарою Вікторівною, то з яким захопленням вона розповідає про українську мову. А як Ольга Володимирівна розповідала історію і моя перша дев’ятка за тест, це було неймовірно! Весь дев’ятий клас я викладалась на повну своїх сил, щоб підняти усі оцінки та впевнено вступити до коледжу.
Кінець школи, літо, іспити й ось я вже студентка на спеціальності «Харчові технології». Чому саме ця спеціальність? Мабуть, тому, що мені дуже подобалось дивитись «Майстер шеф» з дитинства, та з бабусею завжди готувала. Не дивлячись на карантин, в коледжі ми все одно проводили заходи від яких я була в захваті та вони завжди в моїй пам’яті як теплий студентський час, день здоровʼя, каток з групою.
Вступ до ХКТЕФК був найкращий вибір, про який я не жалкую і дуже дякую своїй сестрі. Я дуже вдячна викладачам, своєму найкращому куратору, одногрупникам, ви неймовірні і я пишаюсь вами! Завдяки коледжу я знайшла нових друзів, отримала мотивацію, але в першу чергу я знайшла себе! Не бійтеся нового, йдіть вперед та досягайте своїх цілей!
