Історія повторюється

Міжнародний день студентів пов’язаний з трагічними подіями. І ми маємо про це пам’ятати.

1939 року в день 21-ої річниці утворення Чехословацької Республіки в Празі, коли межі кордонів Чехословаччини зникли з карти, студенти не могли знаходитись осторонь. Вони, разом з викладачами, вийшли з протестами проти нацистського режиму. Були розстріли, арешти,  катування.  Ім’я двадцятичотирирічного студента медичного  університету Яна Оплетала (Jan Opletal), що загинув у ті часи, увіковічено в історії.

Історія  повторюється.

2014 року на майдані у Києві силовими структурами було влаштовано жорстоку розправу над студентами. Бо саме юнаки не хочуть миритися з насильством і несправедливістю, саме в юнацькому віці немає страху і перестороги.

Мітингувальників окупованої Чехословаччини в 1939 році відправляли до концтабору Заксенхаузен.

Пройшло 83 роки. 2022 рік. Сьогодення. Скільки молоді загинуло в Україні від рук  російських окупантів? А скільки було закатовано? Відповіді на ці питання немає. Але наша молодь бореться на всіх фронтах. Це і волонтери, які під вибухами, ризикуючи життям допомагають бійцям і звичайним громадянам. Це і студенти-добровольці, які в перших рядах стали на захист нашої країни і нашого міста. Це і наші випускники, що вирішили присвятити своє життя боротьбі зі злочинністю (із зрозумілих причин прізвище не вказується).

Тому сьогодні відзначаючи Міжнародний день студентів ми вшановуємо не тільки  пам’ять всіх студентам, які поклали свої голови в боротьбі за Свободу, Демократію і Незалежність, а й пишаємося нашою молоддю, нашим майбутнім.