“Хто радіє сонцю, квітам
Хай весну стрічає!
В гості Масляну Красуню
З нами закликає”
Свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, тільки з різними назвами: у чехів це свято називається Менсопуст, у словаків – Фашіанг, у поляків – Запусти.
В Україні свято має назву Масниця– тому що вживають велику кількість масла, або Масляна через те, що в період святкування утримуються від вживання м’яса, або сирною – тому що на цьому тижні їдять багато сиру.
В Харківському кооперативному торгово-економічному фаховому коледжі завжди зустрічали Масницю млинцями, варениками, узваром, піснями та розвагами.
Тож давайте згадаємо минуле та поласуємо стравами від наших студентів.
Кожен з днів Масниці має своє призначення.
В понеділок невістки відвідували своїх батьків, тому він називався «зустріч». Також цього дня робили солом’яні опудала і починали готувати святкові страви.
Вівторок називали «заграванням» — відбувалися оглядини наречених, а молоді хлопці та дівчата знайомилися й запрошували один одного на гостини.
Душа ти наша, Масниця,
Цукрові твої вуста,
Солодка твоя мова!
Приїдь до нас у гості
На широкий двір.
В середу – «ласунку» зяті приходили в гості до тещі на вареники та млинці.
В четвер, який звали «широким», починалися масові гуляння, співи, танці, стрибки через багаття, змагання серед чоловіків на силу та вправність.
Збирайся, народ, заводь хоровод
Масляну святкувати, зиму проводжати!
Будуть танці, будуть співи
Та й млинці усім на диво!
П’ятниця вважалася днем «тещиних вечорниць» — кожна теща мала відвідати дім зятя й скуштувати там різних смаколиків.
В суботу на «зовицині вечорниці» заміжні жінки запрошували в гості зовиць, тобто сестер чоловіка, та й взагалі всіх його родичок жіночої статі.
А останній день Масниці, неділя, зветься «прощеною», тож слід було від щирого серця просити пробачення та пробачати.
Простіть мене, коли чого згрішив,
Я ненароком, може лиш думками.
— Хай буде так, і Бог тобі простить.
Циклова комісія харчових технологій та ресторанного бізнесу
