Сьогодні, 29 січня, відзначається 106 річниця бою під Крутами.
Трішки історії… Після невдалої спроби встановити радянську владу в Києві у жовтні 1917 р. Радянська Росія розпочала війну з Українською Народною Республікою, яка 9 січня 1918 р. у 4 Універсалі проголосила свою незалежність. Наприкінці січня 1918 р. російські червоногвардійські більшовизовані війська почали рухатися залізницями на Київ. Командування ними було доручено Муравйову. Симон Петлюра, який на той час очолював армію УНР вирішив затримати наступ більшовицьких військ на ділянці залізниці Гребінка- Крути. 29 січня відбувся бій неподалік залізничної станції Крути, в якому взяв участь загін українських добровольців на чолі із сотником Омельченком із курсантів Військової школи і студентів Українського народного університету, Університету святого Володимира (нині імені Т. Шевченка) та учнів старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії (близько 500 чоловік). Більшість з низ загинуло. Ті, хто уцілів, розібрали залізничне полотно і на декілька днів затримали наступ червоноармійців.
17 березня 1918 р., коли більшовики залишили Київ і в столицю повернулась Українська Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули у бою під Крутами, були перевезені в Київ і перепоховані на Аскольдовій могилі.
Пам’ять про бій під Крутами є символом національної честі,
воїнської незламності і гідності української нації.
Вшануймо пам’ять героїв!
(У матеріалі використано малюнок Н. Тітова “Крути”)
