І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас Шевченко
Перша половина березня для українців по всьому світу завжди проходить під знаком Шевченка. Тарасові – 210 років. На честь цієї дати в Харківському кооперативному коледжі пройшли Шевченківські читання.
В чому ж феномен Шевченка? Мабуть, у тому, що його життя і творчість – усупереч обставинам. Самородок, без відповідної освіти, якимось незбагненним внутрішнім чуттям він охопив у творчості всі моральні, ментальні, духовні риси українця, як у позитивних, так і в негативних проявах. Тарас був харизматичним, відвертим і щирим. Напевне, тому він завжди магніт для творчих і мислячих людей. Таких, як і наші студенти, котрі сьогодні взяли участь у поетичних читаннях.
Конкурсна програма:
- Вірш «Мені однаково…». Читали Морєєва Софія, Титаренко Каміла, Галдіна Анастасія, Редька Надія. Група ГРС-134
2.Вірш «Минають дні, минають ночі…». Читала Таран Кіра. Група ТХФ-137
3. Вірш «Сон». Читала Денисенко Дарина. Група ТФ-110
4. Вірш «Думка». Читала Варіч Марія, група ГРС-233
5. Уривок з вірша «Мені тринадцятий минало». Читала Сас Ірина. Група ГРС-134
6. Уривок з поеми “Єретик”. Читала Болдирєва Владислава. Група ГРС-331
7. Вірш «Заповіт». Читала Офіцина Аліса. Група ТМ-195
8. Вірш «Ми вкупочці колись росли…». Читала Чулганська Аліна. Група ТМ-294
9. Вірш «І досі сниться…». Читала Забора Каміла. Група ТФ-110
10. Вірш «Мені однаково…». Читала Пилипенко Катерина. Група ТХФ-137
11. Вірш «Минають дні, минають ночі…». Читала Казак Віра. Група Т-209
12. Уривок з балади «Тополя». Читала Усік Віра. Група Т-209
13. Уривок з послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Читав Геращенко Володимир. Група ТХ-236
Журі визначило переможців:
1 місце – Чулганська Аліна;
2 місце – Казак Віра та Сас Ірина;
3 місце – Таран Кіра та Варіч Марія;
Окрім того, журі відзначило Денисенко Дарину за створення образу та Пилипенко Катерину за знання творчості Шевченка.
Вітаємо всіх учасників з тим, що вони долучились до цього поетичного свята.
Знаємо, що завдячуємо такою можливістю нашим захисникам.
Уклін вам, «лицарі великі, Богом не забуті»!
Тамара Лавренко
