Це свято — одне з найзагадковіших у календарі українських традицій. Його коріння сягає ще дохристиянських часів, коли наші предки святкували літнє сонцестояння, вшановуючи силу природи, води, вогню та сонця.
У ніч на Купала природа ніби оживає, стає чарівною, сповненою таємниць. Дівчата плетуть віночки з польових квітів, вплітаючи в них свої надії та мрії, і пускають їх на воду — аби дізнатися свою долю. Хлопці стрибають через купальське вогнище — вогонь очищує, об’єднує серця, дарує відвагу.
Найзагадковіша частина цієї ночі — пошук цвіту папороті. За легендою, ця чарівна квітка розквітає лише раз на рік, саме в ніч на Івана Купала. Хто її знайде — той пізнає своє справжнє щастя.
Це глибокий пласт нашої культури, що зберігає зв’язок із природою та внутрішньою гармонією.
Івана Купала — це магія, що живе в українській душі.
Нехай ця купальська ніч принесе вам натхнення, світлі думки та віру в диво.
Надія БАЛИЧЕВА, гр. Ф-165, заступниця голови прес-центру ХКТЕФК
Зображення – Інтер джерела
