Це день, коли серце стискається від болю і гордості водночас.
День, коли ми згадуємо юних хлопців — студентів, гімназистів, курсантів, які у 1918 році пішли назустріч смерті, щоб Україна мала шанс на життя.
Вони були майже дітьми.
У них були мрії, плани, кохання, незавершені розмови з батьками…
Але вони обрали не втечу, а бій. Не страх, а гідність. Не мовчання, а жертву.
Під Крутами кілька сотень українських юнаків стали проти значно більшого ворога. Вони знали, що шансів майже немає. Але знали й інше: без них не буде майбутнього.
Їхній подвиг — це не поразка. Це приклад неймовірної сили духу, який живе в Україні й досі.
Минуло понад сто років, а історія знову боляче перегукується з сучасністю. Знову молоді українці стають на захист рідної землі. Знову платять найвищу ціну за нашу свободу.
🕯 Герої Крут не померли — вони стали частиною нашої пам’яті, нашої боротьби, нашої держави.
Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми продовжуємо їхню справу.
Пам’ятаючи подвиг минулого, не забуваймо підтримувати тих, хто сьогодні захищає Україну — наших воїнів🙏🏻
Авторка статті – Надія БАЛИЧЕВА, група Ф-265, представниця прес-центру
Зображення – з Інтернет джерела
