Сьогодні відбулася по-справжньому зворушлива та глибока виховна година для груп ТФТ-197 та ГРХ-136, присвячена Дню пам’яті жертв Голодомору — одній із найтрагічніших сторінок української історії.
Ведучими стали Єлизавета Терещенко (ГРС-235) та Марина Остапєєва (ТХ-238).
Їхні слова, сповнені поваги, щемкого суму та любові до України, торкалися кожного серця в аудиторії.
Здавалось, що на мить у приміщенні настала особлива тиша — та, яка виникає лише тоді, коли всі слухають не просто інформацію, а правду, що пройшла крізь покоління.
Ми щиро дякуємо кожному, хто сьогодні долучився.
Дякуємо тим, хто поділився історіями своєї родини — історіями, які і болять, і вчать, і з’єднують нас невидимою ниткою пам’яті.
Дякуємо тим, хто слухав із теплом та повагою, хто задумався, хто відчув — бо саме з цього починається справжня спадкоємність історичної пам’яті.
Голодомор — це не просто дата в календарі. Це мільйони закреслених життів. Це голоси, які ми зобов’язані чути.
Пам’ятаємо — щоб такого не повторилося ніколи.
Пам’ятаємо — щоб берегти своє.
Пам’ятаємо — щоб перемагати.
🕯 Нагадуємо: завтра о 16:00 ми запалюємо свічку пам’яті.
Це маленьке світло — знак великої людської гідності.
Свічка, яка говорить більше, ніж слова.
Авторка статті – Надія БАЛИЧЕВА, група Ф-265, учасниця прес-центру
Для ознайомлення — презентація заходу
