21 лютого в нашому коледжі шанувальникам рідної мови гостинно відчинила двері літературна кав’ярня з промовистою назвою «Слово». Формат літературної кав’ярні, на яку цього дня перетворилася читальна зала бібліотеки, дав можливість об’єднати професійні здібності майбутніх фахівців з готельно-ресторанної справи й творчу обдарованість наших студентів, які просто вражали своїми талантами.
Не терплячи формальності, кожен захід ми зі студентами прагнемо провести так, щоб кожен міг отримати незабутні враження. Цього разу в Міжнародний день рідної мови ми вирішили звернутися до багатокультурності Харкова — неофіційної студентської столиці України, і в імпровізовану кав’ярню запросили студентів ХКТЕК — майбутніх рестораторів, а також студентів з Марокко, що з вересня вчитимуться в різних університетах Харкова, а зараз опановують мову в ХНЕУ імені С.Кузнеця.
Щоб усім запрошеним було затишно й приємно спілкуватися в літературній кав’ярні, доклали зусиль третьокурсники спеціальностей «Готельно-ресторанна справа» та «Харчові технології»: гарно прибрані столики, вишукані десерти й напої, гостинність метрдотеля та бездоганність офіціантів — усе це створило атмосферу справжнього ресторанного закладу.
Відвідувачі кав’ярні влаштували такий водограй талантів, що годі було хоч комусь лишитися байдужим. Вірші українською, російською, французькою, арабською, проникливі пісні, віртуозне фламенко, експресивне танго — усе хвилювало серця, бо виконувалося щиро, а тому прекрасно.
Окремо скажемо про наших марокканських гостей. Вивчаючи мову лише чотири місяці, вони змогли захопити всіх розповіддю про Марокко, пронизаною любов’ю до Батьківщини. Маруан Ассіла, Яссін Ель Джазирі, Іссам Заррук, Мехді Масмар, Віам Буалу й інші стали цікавими співрозмовниками, разом з нашими студентами долаючи певний мовний бар’єр.
Без сумніву, зустріч була цікавою, корисною й емоційно насиченою для всіх учасників. Сподіваємося, вона стала стимулом для наших студентів сміливо йти до своєї мрії в обраній професії, а також вивчати мову — українську й іноземну, розширюючи таким чином простір на шляху до своєї мети.
Т.В. Лавренко
